Візьми більше - влаштуй банку свято!

     Нещодавно купувала собі ноутбук. Не хотілося “брати” найдешевший, а на більш-менш нормальний грошей не вистачало. Кредитів також не хотілося. Оббігавши за три дні всі відомі мені комп'ютерні магазини у місті, придивилася собі кілька моделей і супермаркетів електроніки, де продають техніку на виплат (хоча вони це називають “у розстрочку”).
       При оформленні покупки виявилося, що “на виплат” - це всеодно банківський кредит, але під 0%. Довелося обирати між банками “Приват” та “Дельта”(чомусь не одразу помітила , що там був ще “Укрсиб”), і я віддала перевагу останньому, бо з ним досі ще не мала справ. Моє спілкування з працівниками магазину й банку нагадувало байку “Лебідь, Щука й Рак”. Окрилений втюхуванням товару продавець швидко розрахував розмір та терміни сплати решти коштів без жодних відсотків та переплат, а “Щука-банкірша” зробила мені пропозицію, від якої я нібито не мала права відмовитися — додати до свого боргу ще понад 800грн. (Увага! Акція! Якби я зменшила терміни виплат, то мені зробили б знижку, і я б подарувала банку лише 500грн з гаком! Ура!) В душі я міцно вилаялася, а “Щуці” сказала, що не пристану на такі умови. Після ультиматиму продавцю, справу було залагоджено, а працівницю банку приструнчено. Настрій геть зіпсувався, і, навіть, покупка його не покращувала — довелося продовжувати спілкування з банкіршею.
        Далі було цікавіше: заповнення анкетних даних... Забагато все ж таки банки хочуть про нас знати! Я спробувала провести короткий лікбез — розповісти про закон, що забороняє збирати персональні дані і все таке, але марно. Іноді здається, що розмовляєш із автовідповідачем, стіною або загіпнотизованим зомбі, котрий повторює по-черзі запрограмовані фрази-файли, не слухаючи при цьому запитання. Усе-таки я принципово проти того, щоб банки збирали інформацію про близьких та рідних позичальника. Вважаю, що про позичальника достатньо знати його координати, місце роботи та розмір зарплатні. Я відповідала на питання вибірково - і все ж “номер пройшов”. Тому раджу всім не бути надто слухняним і довірливим з комерційними структурами. Для банку головне — гарна кредитна історія позичальника.
Своїм досвідом я вирішила поділитися, щоб розвінчати міф про банк “Приват” - “Дельта” нічим не кращий (хіба що своїм слоганом “візьми більше — влаштуй свято”).

Коментарі

  1. Молодець Наталіє, а кажеш гарту немає. Так і гартується сталь.

    ВідповістиВидалити
  2. Эта заметка была опубликована в газете "Вгору":) от 22.09.11 и открывала рубрику "Прошу слова"

    ВідповістиВидалити

Дописати коментар

Популярні публікації